Народні назви місяців українського календаря

Не секрет, що новий рік у давніх українців починався навесні разом із пробудженням природи. Наші предки були дуже прив’язані до землі та нового урожаю. Вони уважно стежили за природою і давали цим природним ознакам цікаві та влучні назви. Саме так і з’явились народні назви місяців. Починаємо їх традиційно із весняного. Березень – зимобор, крапельник, марець, протальник, свистун, весновій, новачок, красовик, сухин, з гір потоки, заграйярочки. Вірили: якщо в березні лежить сніжок за видолинками - врожай на городину і ярину. Погляньте на останні снігові кучугури, якщо поверхня їх шерехата - на врожай, якщо гладка - хліб не вродить. Квітень – березозоль, цвітень, дзюрчальник, водолій, красенець, лелечник, вередун, обманщик, пустун, крапельник, снігогін, лукавець. У квітні ранковий туман віщує ясну погоду. Черемха зацвітає перед останніми заморозками. За християнським календарем на цей місяць випадає найбільше свято – Благовіщення. Якщо ж у цей день воно збігається із Великоднем, то першу Службу в церкві правлять на честь Благовіщення. Травень – май, розмай, травник, пісенник, місяць-громовик. Багато хрущів - на сухе літо. Свято Юрія, коли вперше виганяють корів пастися. Кажуть, дуже корисно покачатися по свіжій росяній траві й набратися сил від землі-матінки. Червень – полудень, рум’янець, різноцвіт, сінокісник, першоліто, кресник, кресень, червець, ізок, гнилець, світозар, сонцекрес. Цього місяця – найдовший день у році. Його відзначають 22 червня. Власне, день літнього сонцестояння і є святом Купала, а не 7 липня, як багато хто вважає дотепер. Саме в останній декаді червня рясно цвіте липа. Липень – дощовик, сінокіс, косень, білень, грозовик, іллюх. Найжаркіший місяць року. Це пора сінокосів і громовиць. Вшанування святих Івана Предтечі, Петра і Павла, Володимира і Ольги. Серпень – жнивець, хлібосол, хлібочол, зарев, зорничник, копень, гедзень, прибериха-припасиха, спасівець. Час збирання урожаю. На початку серпня відзначають день пророка Іллі, згодом – Маковий, яблучний і горіховий Спас. Також у серпні святять мед і яблука. Вересень – хмурень, руєнь, зарев, сівень, ревун, вареснець, маїк. Якщо бджоли восени щільно заліплюють вулик воском, залишаючи ледь помітний отвір - на холодну зиму; залишають його відкритим - до теплої зими. Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів - чекай суворої зими. Блимають зірки - посилиться вітер і погіршиться погода. За християнським календарем 21 вересня Різдво Пресвятої Богородиці або Друга Пречиста. (Перша Пречиста 28 серпня, а Третя Пречиста на Покрову 14 жовтня). Жовтень – листобій, древопилець, весільник, передзимник, зазимник, грязень, хмурень. Свято Покрови відкривало цілу череду весіль, які зазвичай закінчувались до листопада. Листопад – листогній, полузимник, перезимник, напівзимник, коваль, сонцеворот, падолист, братчин. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить. Сірий ранок - ясний день. Побілів заєць – не забаряться й «білі мухи». Яка погода в листопаді, така і в квітні. Колись в народі казали: «Ще до Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі комин витре»! – малося на увазі те, що хто не встиг одружитися до свята Дмитра (8 грудня), шукав свою долю наступного року. Грудень – студень, мостовик, стужайло, вітрозим, зимник, лютовій, хмурень, мочавець, андрієць. Хоч зимно і темно надворі, але цей місяць багатий на свята й іменинників. Веселі передноворічні забави, ігрища і вечорниці сповна компенсовують короткі дні та холодні ночі. Січень – сніговик, льодовик, просинець, щипун, тріскун. Це весела пора колядок, водіння кози, ігрищ і розваг та ліплення снігової баби (якщо є сніг). Лютий – вовчий час, бокогрій, сніговій, зимобор, криводоріг. Зима зустрічається з літом. Свято Стрітення, під час якого у церквах освячують свічки.