У Скриньку життєвих уроків

Суспільство мало того, що хворе, воно ще й виразно плебейське. Насамперед воно хоче хліба й видовищ.

Нація дуже хвора, швидко втомлюється. Цій нації кров уже не вдаряє в голову, вже виступає тільки холодний піт.

У нас все суспільство – аморфні напівпровідники. З елементами пам’яті. Навіть не з пам’яттю, а всього лиш з її елементами.

Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо чого передати.

Люди, які пережили критичну масу принижень ( і стерпіли), не можуть бути повноцінними громадянами.

Доля не усміхається рабам. …Доля усміхається людям.

Приниження робить нас безпорадними. Приниження робить нас ізгоями. Я взагалі думаю, що й державу свою цей народ не може й досі побудувати, бо пережив велике історичне приниження.

А нашу мову заносять піски духовних пустель. Нема України в душах. …людям позакладало душі.

Л.Костенко «Записки українського самашедшого»

               Пора подбати про ШПОРУ

Вона – остання надія на порятунок, соломинка для потопаючого, копітко писана довгими ночами при світлі лампи, пропуск до заповітної оцінки і складеної  сесії. Отже …

ШПАРГАЛКА ЗВИЧАЙНА Являє собою папірець, на якому дрібним текстом і тезисно написано відповідь на одне або декілька запитань. Списати з такої шпори в більшості викладачів дуже складно. Найзручніше буде списати, якщо сісти в середині аудиторії, щоб у викладача не було прямої видимості шпори, а у вас була пряма видимість викладача.

ШПАРГАЛКА «БОМБА» Являє собою аркуш із заздалегідь написаними правильними відповідями. Вимагає багато часу для підготовки. Один з найкращих методів написання шпаргалки. Однак, щоб усе вийшло, треба сходити на іспит до іншої групи, дізнатися, на яких аркушах проводиться іспит, і написати правильні відповіді точно на таких же. В процесі іспиту необхідно відразу ж знайти правильну відповідь і витягнути його з загальної пачки.

ШПАРГАЛКА «НЕВИДИМА БОМБА» Пишеш відповіді на білети, кожну відповідь на новому аркуші, але попередньо підкладаєш під лист, на якому пишеш, чистий аркуш паперу. На ручку треба натискати сильніше. Перший листок (на якому писав) можна викинути. На іспиті тягнеш білет і дістаєш чистий на вигляд листочок, а насправді готова відповідь на білет.

ШПАРГАЛКА «КНИЖНА» Являє собою листки, вирвані з книги. Списати з такої шпори досить складно, але на її написання практично не витрачається часу.

ШПАРГАЛКА «РУЛОННА» Являє собою роздруківку на туалетному папері для цього треба набрати дрібним шрифтом текст, потім роздрукувати його на щільному туалетному папері. Перевага способу в тому, що на маленькому шматочку можна розмістити всі питання. Якщо викладач помітить, що ви списуєте, то необхідно швидко змотати туалетний папір у рулон, показати його і попроситися вийти.

ШПАРГАЛКА «ПЛЕЄРНА» Являє собою запис із правильними відповідями на запитання. Незручність у тому, що треба довго шукати потрібне питання, а також у тому, що людина з навушниками на іспиті виглядає досить дивно і підозріло.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА Зазвичай на контрольних в серйозних установах можна користуватися додатковою літературою – планами рахунків, договорами, кодексами, довідниками, словниками та іншим. Так от, постарайся, щоб цієї самої літератури у тебе завжди на столі було якомога більше – тоді тобі не складе труднощів де-небудь між двома енциклопедіями заховати маленький листочок або ж поклади купу білих аркушів, типу чернетки, і втрачай шпори між ними.

Описані тут шпори вже використовуються багато років, і стали ніби морально застарілими … У продаж все частіше надходять більш оновлені засоби, ось наприклад таку річ продають в Німеччині:

 Олівець, який можна назвати «Захоплення студента». З нього витягується скручений аркуш паперу і втягується назад – відмінний варіант шпаргалки!

Пам’ятайте, що найкраще – це придумати свою, оригінальну «шпору», якої ні в кого не було, і про яку не знають … Мало того, в процесі підготовки якісних шпаргалок – ви вчитеся.

Це цікаво!

Чи знаєш ти , що:

Найдавніші розділові знаки — кома і крапка. Вони з’явилися у друкованих книгах ХVІ ст.

• Кома — слово з латинської мови; воно мало значення: кую, б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю.

• Крапка — це буквальний переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний.

• Тире — слово французьке. Означало воно у французькій — тягти. Першим застосував цей розділовий знак російський історик і письменник М.Карамзін на початку ХІХ ст.

• Апостроф — наймолодший правописний знак нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньогрецької мови. Там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.