ВІТАЙМОСЬ
ПО-УКРАЇНСЬКОМУ!
Як
приємно почути слова вітання! А ще більше до душі – якщо вони сказані щиро,
піднесено радісно і – твоєю рідною мовою! Проте форми вітання і прощання
нерідко звучать у нашому повсякденні, м’яко кажучи, змодернізовано, до того ж –
перетворено, змінено без потреби. Особливо у розмовному мовленні. Їх, такі
неправильні форми вітань-прощань, можна почути і з засобів масової інформації,
і від посадових осіб, і від педагогів. Але ж насамперед усі вони, позаяк є
публічними людьми, повинні нести до громади літературну мову.
Цьому, звісно, є пояснення, проте нема виправдання.
Довговікове насадження іншої мови, заборона рідної дало
свої, негативні, наслідки. І тому чуємо й самі, не задумуючись, повторюємо:
"Добрий ранок!", "Добрий день!", "Добрий
вечір!" Або – на нинішній кшталт (а для когось це – мода):
"Доброго ранку!", "Доброго дня!", "Доброго
вечора!", цебто щодо кожної пори доби слово
"добрий" уживають у формі Родового відмінка. Проте, як
стверджують сучасні мовознавці, зокрема, професор, академік Олександр
Пономарів, в українській літературній мові усталилися такі форми вітань: "Доброго
ранку! Добрий день! Добрúдень! Добрий вечір! Добрúвечір!"...
На підтвердження – коментар самого мовознавця на його сайті: "Щодо формул вітання я вже неодноразово писав: доброго ранку, добрий день (добридень), добрий вечір (добривечір), добраніч (на добраніч) – це давно усталені формули. Гадаю, їх не варто міняти на штучні: доброго дня, доброго вечора. Так можна казати, коли при цих сполуках маємо ще дієслово: бажаю вам (тобі) доброго дня, доброго вечора".
Дехто прощається словами: "Всього вам доброго!". Але "Всього найкращого!" – це калька з московинської, себто дослівний переклад. Українською – "На все добре!".
Цю низку різних форм вітань можна і продовжити, українська мова ними пребагата. Наші питомі слова і форми вітань-прощань не загубилися, вони – у вічно живих творах українських класиків, вони – ще на вустах старшого покоління або в пам’яті тих, хто чув їх не спотвореними. Їх відроджують активні громадяни суспільства, бо звучать так природно, гарно і чисто! Звучать достоту по-українському: мелодійно і милозвучно:
На підтвердження – коментар самого мовознавця на його сайті: "Щодо формул вітання я вже неодноразово писав: доброго ранку, добрий день (добридень), добрий вечір (добривечір), добраніч (на добраніч) – це давно усталені формули. Гадаю, їх не варто міняти на штучні: доброго дня, доброго вечора. Так можна казати, коли при цих сполуках маємо ще дієслово: бажаю вам (тобі) доброго дня, доброго вечора".
Дехто прощається словами: "Всього вам доброго!". Але "Всього найкращого!" – це калька з московинської, себто дослівний переклад. Українською – "На все добре!".
Цю низку різних форм вітань можна і продовжити, українська мова ними пребагата. Наші питомі слова і форми вітань-прощань не загубилися, вони – у вічно живих творах українських класиків, вони – ще на вустах старшого покоління або в пам’яті тих, хто чув їх не спотвореними. Їх відроджують активні громадяни суспільства, бо звучать так природно, гарно і чисто! Звучать достоту по-українському: мелодійно і милозвучно:
– Доброго ранку!
Радий бачити Вас! Привіт! Моє шанування! Здоровенькі були!
– Добрий день!
Добридень! День добрий і Вам ! На добридень! Будьте здорові з неділею! Доброго
здоров'я! Будьте і Ви здорові!
– Добрий вечір!
Добривечір! На добривечір вам! На добраніч! Добраніч!
– До нової
зустрічі! Щасливо! Бувайте здорові! Щасти вам! Бувай! На все вам (Вам)
добре! Щасти!
І патріотичне привітання, відновлене в наш час:
– Слава Україні! Героям – слава!!!
І патріотичне привітання, відновлене в наш час:
– Слава Україні! Героям – слава!!!